колонізувати
Ukrainian
Etymology
Cognate with Russian колонизи́ровать (kolonizírovatʹ), Belarusian каланізава́ць (kalanizavácʹ), Polish kolonizować. With -ува́ти (-uváty) ending. This etymology is incomplete. You can help Wiktionary by elaborating on the origins of this term.
Pronunciation
- IPA(key): [kɔɫɔnʲizʊˈʋate]
Audio (file)
Verb
колонізува́ти • (kolonizuváty) impf or pf
- (transitive) to colonize
- Synonyms: заселя́ти impf (zaseljáty), засели́ти pf (zaselýty)
Conjugation
Conjugation of колонізува́ти, колонізува́ть (class 2a, biaspectual, transitive)
| biaspectual | ||
|---|---|---|
| infinitive | колонізува́ти, колонізува́ть kolonizuváty, kolonizuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | колонізо́ваний kolonizóvanyj impersonal: колонізо́вано kolonizóvano |
| adverbial | колонізу́ючи kolonizújučy |
колонізува́вши kolonizuvávšy |
| present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
| future tense (perfective) | — | |
| 1st singular я |
колонізу́ю kolonizúju |
бу́ду колонізува́ти, бу́ду колонізува́ть, колонізува́тиму búdu kolonizuváty, búdu kolonizuvátʹ, kolonizuvátymu |
| 2nd singular ти |
колонізу́єш kolonizúješ |
бу́деш колонізува́ти, бу́деш колонізува́ть, колонізува́тимеш búdeš kolonizuváty, búdeš kolonizuvátʹ, kolonizuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
колонізу́є kolonizúje |
бу́де колонізува́ти, бу́де колонізува́ть, колонізува́тиме búde kolonizuváty, búde kolonizuvátʹ, kolonizuvátyme |
| 1st plural ми |
колонізу́єм, колонізу́ємо kolonizújem, kolonizújemo |
бу́демо колонізува́ти, бу́демо колонізува́ть, колонізува́тимемо, колонізува́тимем búdemo kolonizuváty, búdemo kolonizuvátʹ, kolonizuvátymemo, kolonizuvátymem |
| 2nd plural ви |
колонізу́єте kolonizújete |
бу́дете колонізува́ти, бу́дете колонізува́ть, колонізува́тимете búdete kolonizuváty, búdete kolonizuvátʹ, kolonizuvátymete |
| 3rd plural вони |
колонізу́ють kolonizújutʹ |
бу́дуть колонізува́ти, бу́дуть колонізува́ть, колонізува́тимуть búdutʹ kolonizuváty, búdutʹ kolonizuvátʹ, kolonizuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | колонізу́ймо kolonizújmo |
| second-person | колонізу́й kolonizúj |
колонізу́йте kolonizújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
колонізува́в kolonizuváv |
колонізува́ли kolonizuvály |
| feminine я / ти / вона |
колонізува́ла kolonizuvála | |
| neuter воно |
колонізува́ло kolonizuválo | |
Related terms
- коло́нія f (kolónija)
- колоні́ст m (koloníst), колоні́стка f (kolonístka)
- колоніалі́зм m (kolonialízm)
- колоніза́тор m (kolonizátor)
- колоніза́ція f (kolonizácija)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “колонізувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “колонізувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “колонізувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “колонізувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.